Профілактика стомлення школярів

        Батьки хочуть бачити своїх дітей успішними і з самого початку шкільного життя прагнуть використовувати будь-яку можливість для їх розвитку: додаткові заняття з іноземної мови, музична школа, індивідуальні заняття з учителем по математиці, різні студії.

     Проте фахівці вважають, що шанси школяра виправдати очікування сім'ї часто залежать лише від його витривалості. Про те, до чого можуть привести шкільні перевантаження і як з ними боротися, розповідає Майя Соколова, кандидат медичних наук дитячий невролог Клініки головного болю і вегетативних розладів академіка Олександра Вейна.

Від чого вони втомлюються?

       Причин для перевтоми у школярів більш ніж достатньо. Надлишок інформації призводить до того, що дитина просто перестає її сприймати і нічого не запам'ятовує. Та і спілкування з учителями та однолітками − незалежно від того приємні воно, викликає емоції або ні − вимагає від нього великої напруги.втома

    Причому втомлюватися інтелектуально діти починають ще в початковій школі: до першокласника пред'являються нові − підвищені − вимоги, розумові навантаження збільшуються, відповідальність зростає.

     Наступний небезпечний рубіж − старші класи. У перехідному віці у підлітків змінюється гормональний фон − організм і так постійно знаходиться в стані стресу, а інтелектуальні перевантаження удвічі ускладнюють його роботу.

      Недивно що старшокласники часто скаржаться на головний біль, сонливість і апатію.

Батьки рідко звертають на це увагу: «Які твої роки, щоб хворіла голова, та і чого їй хворіти?». І лише особливо дійшлі мами вирушають з дитиною до лікаря. На прийомі з'ясовується, що навантаження в школі переходить усі розумні межі, а скарги дитини − закономірний наслідок перевтоми.

Синдром непосидька

     Попередити наслідки перевтоми можна, якщо вчасно звернути увагу на головні проблеми сьогоднішнього часу − синдром дефіциту уваги з гіперактивністю.

Дитині не сидиться на місці. Вона не може довго слухати учителя починає якусь справу і тут же переключається на інше. Потім усе кидає і хапається за третє. То плаче, то сміється.

     Часто б'ється, що-небудь ламає. Перед сном стає легкозбуджуваною. Змучена мама і папа ведуть дитину до психологів, лікарів. Там школяру ставлять діагноз: синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). Батькам «непосидька» пояснюють, що, як ні парадоксально, але така неприборкана активність може бути наслідком розумової перевтоми.

      Школяр з дефіцитом уваги зовсім не відстає в розвитку від своїх однокласників, а в чомусь навіть випереджає. Але він ніколи не записує домашнє завдання, постійно відволікається на уроках, вчиться нестабільно: в його щоденнику десяток (п'ятірок за старою системою оцінювання) і четвірок − п'ятірок (трійок) порівну. У нього часто виникають проблеми з однолітками. Він не може «поводитися добре», не тому, що не хоче, а тому що не може.

Фахівці пояснюють, що голова таких дітей може продуктивно працювати лише впродовж 10−15 хвилин, після чого дитина «відключається» на 3−5 хвилин, щоб накопичити енергію. Для того, щоб підтримувати активність мозку в цей період, школяр інтенсивно рухається: бігає по класу, смикає сусідку по парті за кіски і пускає паперові літачки у вікно.

    У такій ситуації треба вчасно звернутися до лікаря, який складе індивідуальну психотерапевтичну програму корекції і допоможе батькам правильно організувати режим дня дитини. Інакше збільшення навантажень в старших класах приведе до великих проблем із здоров'ям.

Джерело: http://lyceum32.org