Логічна хиба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У логіці, філософії та інших науках, що вивчають пізнання, логі́чна хи́ба (англ. fallacy) — це порушення логічної послідовності, або використання некоректних прийомів для доведення деякого твердження. Хибність, зумовлена недоліком у доведенні, робить таке доведення нечинним. З іншого боку, нечинність доведення не означає, що саме твердження невірне.
Логічні хиби поділяються на формальні та неформальні. Формальна логічна хиба може бути акуратно визначена у рамках стандартної системи логіки, наприклад, логіки висловлень. Неформальна логічна хиба, з іншого боку, викликана іншими недоліками мислення, аспекти якого не мають формальної логічної структури. Аргументація з неформальними логічними хибами може бути вірною формально, але хибною по суті.^[1]
Хиби припущення не доводять висновок, тому що припускають висновок у процесі доведення. Хиби слабкого виводу не доводять висновок внаслідок нестачі доказів. Хиби відволікання не доводять висновок, тому що використовують недоречні свідчення, такі як емоції. Хиби неясності або двозначності не доводять висновок внаслідок неоднозначності у словах, фразах або граматиці.^[2]

Категорії

Існують різні системи категоризації логічних хиб. Зокрема, хиби можна поділити на структурні, змістовні, та такі, що порушують принцип раціональної дискусії.

Формальні логічні хиби

Форма́льна логі́чна хи́ба — це помилка у процессі виведення, яку можна акуратно записати у стандартній системі логіки. Формальні хиби відносяться до категорії структурних хиб. Аргумент, який є хибним формально, є також нечинним внаслідок недоліку у своїй логічній структурі. Такий аргумент завжди розглядається як невірний.
Присутність формальної логічної хиби у дедуктивному аргументі не впливає ані на засновні припущення аргументу, ані на його висновки. Як засновники, так і висновок можуть бути фактично вірними, або навіть більш вірогідними у результаті аргументу, але саме по собі дедуктивне виведення все ж нечинне, тому що висновок не випливає із засновних посилань у тій засіб, який наведено. Аналогічно, аргумент може мати формальну логічну хибу, навіть якщо він не є дедуктивним: наприклад, якщо індуктивний аргумент некоректно застосовує принципи вірогідності або причинності, то говорять, що він є формально хибним.

• Анекдотична хиба — використання ізольованого прикладу замість обґрунтування чи переконливих свідчень.
• Звернення до ймовірності — стверджується, що висновок є істинним тільки тому, що він ймовірний.
• Звернення до хиби — припускає, що якщо аргумент є хибним, то і висновок цього аргументу має бути хибним.
• Упередження базового відсотку — у Баєсовому виведенні, використання умовних ймовірностей для аргументації без врахування ефекту ймовірностей припущень.
• Хибне поєднання — припущення, що висновок, який задовольняє декілька умов одночасно, більш ймовірний, ніж висновок, що задовольняє кожну з умов поодинці.
• Хиба з людиною у масці (підміна ідентичностей) — в істинному аргументі, підміна сутностей, ідентичних по деяким властивостям, може привести до невірного висновку.
• Хиба невірних припущень — засновування аргументу на припущенні (явному або неявному), яке є невірним або не гарантовним (ймовірним менш ніж на 100 %).

Помилки висловлювань

Помилка висловлювання — це помилка у логіці, що стосується складних висловлювань. Для того, щоб складні висловлювання були істинні, значення істинності їх складових частин мають задовольняти правилам істинності відповідних логічних операцій поєднання (операцій «або», «і», «ні», «тільки якщо», «якщо і тільки якщо»).

Помилки кванторів загальності та існування

Це помилки формальних висловлювань, у яких квантори у засновних припущеннях та у висновку не узгоджені.

Помилки формальних силогізмів

Логічні помилки, що трапляються у силогізмах.