Неформальні логічні хиби

До відомих неформальних логічних хиб належать:

Амфіболія

хиба неясності з використанням речень, які мають неоднозначну граматичну структуру (приклад: «Пам'ятник визволителям міста Синельникова від німецько-фашистських загарбників»)

Анонімний авторитет

хиба слабкого виводу, в якій приводиться деяке твердження без конкретного посилання на джерело; це улюблений прийом поганої журналістики, який також активно використовуваний у пропаганді. Подібна до «звернення до авторитету» та «Звернення до популярної думки» (приклад: «Британські вчені встановили, що шоколад піднімає настрій»).

Випадок

хиба припущення із застосуванням загального правила до виключного випадку, «випадкові» обставини якого роблять його винятком із цього правила (приклад: «Шкірясті черепахи — холоднокровні тварини, як і всі плазуни»^[3])

Гіпотеза справедливого світу

хиба відволікання, в якій висновок виводиться із бажання справедливості. Люди, що дотримуються цього упередження, мають нахил звинувачувати якимось чином потерпілих, мотивуючи це «гріховністю» останніх, «кармою» та ін. (приклад: «Що посієш те й пожнеш»)

Недоречний висновок

хиба відволікання, в якій доводиться висновок (хибний або ні), що не має відношення до фактичного предмету обговореня (приклад: «Ти в пальто, а мені холодно, то ж підемо до корчми.»)

Звернення до абсурдності

хиба відволікання, заперечення якогось твердження як абсурдного без обґрунтування цієї абсурдності (приклад: «А - це просто безглуздя»)

Звернення до сумнівних авторитетів

хиба слабкого виводу, полягає у зловживанні почуттям поваги до відомої людини, знаменитості чи експерта для доведення пропозиції (приклад: «так вважає сам А»).

Звернення до бідності

прийняття бідності як критерію правильності (приклад: «за бідняками правда; багатії завжди брешуть»).

Звернення до гаманця

прийняття багатства як критерію правильності (приклад: «багатії кмітливіші і тому завжди мають рацію»).

Звернення до милосердя

зложивання почуттям милосердя або провини для підтримки пропозиції (наприклад, «я всю ніч готувався до іспиту, поставте мені п'ять!»)

Звернення до незнання

хиба відволікання, за якою деяке твердження вважається вірним, оскільки ніхто не довів протилежне (тобто що воно хибне), або навпаки, твердження хибне, оскільки ніхто не довів його істинності (приклад: «чупакабру ніхто не бачив, тому її не існує»)

Звернення до популярної думки

хиба відволікання, прийняття популярності як критерію істини (приклад: «усі так вважають, тому це правда»).

Звернення до сили

хиба відволікання погрозою використання сили, щоб примусити опонента погодитись із висновком. Як правило використовується у випадках, коли або немає доказів, або раціональна аргументація невірна або відсутня (приклад: «І скільки ж боєздатних дивізій є у розпорядженні Папи Римського?»- Й. Сталін).

Звернення до страху

хиба відволікання, у якій явно або неявно використовуються почуття наявних страхів та упереджень опонента чи аудиторії (приклад: «Завантажуючи безкоштовні mp3, ти завантажуєш комунізм»^[4])

Несправжній шотландець

хиба припущення, зміна ad hoc необґрунтованого загального твердження з метою виключити контрприклади, які його спростовують (приклад: «який з тебе мужик, коли ти навіть горілки не п'єш?»).

Оптова угода

Опудало

висловлюється позиція що її легко заперечити, а потім вона приписується опонентові.

Отруєння джерела

полягає в негативному описі особи що її представляють аудиторії, з наміром дискредитувати все, що може бути надалі цією особою сказано.

Перехід на особистості

цю хибу допускають, коли замість того, щоб доводити пропозицію, вдаються до нападок на опонента («такі як ти не можуть мати рацію»). До схожих хиб належить булверизм, апеляція до мотиву, tu quoque та отруєння джерела.

Підступне питання

ставиться запитання у формі, що передбачає, що опонент погоджується з прихованою пропрозицією.

Помилка узагальнення

коли твердження про окремого представника розповсюджують на всіх («вовк — жорстокий звір, тому всі звірі жорстокі»).

Помилка диференціації

перенесення статистично вірного твердження на окремих представників («більшість звірів — жорстокі, тому зайці жорстокі»)

Фальшива дилема

полягає у розгляді двох альтернативних точок зору так, наче вони вичерпують всі можливості, хоча це не так.

Фальшива причина

полягає в помилковому прийнятті чогось як причини певної події, що насправді не є її причиною.

Хибне коло

хиба, в якій у вихідних припущеннях присутнє логічне коло.